Як придумати персонажа для книги

Нарешті я дісталася до цієї теми! Сьогодні поговоримо про те, як придумати персонажа для книги, який обов’язково сподобається та запам’ятається твоїм читачам. Я часто чую запит від авторів-новачків: “Як зробити персонажа живим?”, “Щоб він не виглядав “калькою” чи “картонкою”😅 . Але, як на мене, цього замало. Особисто я прагну вигадати персонажа, в якого повірять мої читачі, адже тільки в цьому випадку вони будуть щиро йому співчувати, приміряти його досвід на себе, а, можливо, й вчитися від нього.

Пригадую, що в моїх перших історіях я умисне уникала зображати зовнішність та поглиблюватися у характер. Мені здавалося, що так читачеві буде легше вигадати щось своє. Те, що сподобається саме йому. Але це так не працює. Адже у мене самої також не було повної картини перед очима, тож герої були скупченням кліше.

NB З приводу кліше є багато різних думок, як серед авторів, так і серед читачів. Наприклад те, що неможливо створити щось геть оригінальне, й кожен характер когось копіює. Або щодо того, що читачам подобаються тільки добре знайомі картинки, а до нового тягнуться тільки одиниці... Можливо, колись я напишу філософську статтю з цього приводу, а поки що повернемося до нашої теми.

Отже, чому важливо ретельно проробляти кожного, навіть другорядного, персонажа:

• Щоб розуміти персонажа. Пам’ятаєш, що я казала про початок моєї письменської діяльності? Мені здавалося, що я створюю щось геть оригінальне, а насправді я просто намагалася всіх заплутати. І у мене це часто виходило – один і той самий персонаж міг поводитися нелогічно та суперечити сам собі.
• Щоб нічого не забути. Насправді це не така вже й рідкість. Пам’ятаю, як мій коханий – фанат “Марсіанських історій” – не раз обурювався тому, що подробиці світу (доволі суттєві на його думку) несподівано змінилися у порівнянні з першою книгою. А що вже й казати про несподівані зміни зовнішності у героїв чи імен другорядних персонажів.
• Щоб читач міг уявити героя. А якщо цього не відбудеться, якщо він не зможе “побачити” та “відчути”, такий персонаж не затримується у пам’яті.

Читач закохується у того героя, якого любить автор.

Фізичні характеристики

Зустрічають за зовнішністю… І стосується це не тільки людей у реальному житті, а й у вигаданих історіях. Чоловік чи жінка, красуня чи простушка, спортсмен чи пузань. Всі ці дані дають приблизно зрозуміти, в якому напрямку піде сюжет (згадані вище кліше) або відіб’ються в серці читача цікавістю. Цікавість до того чи іншого жанру обумовлюється тим, що читач хоче деякою мірою асоціювати себе з головними героями історії або перейняти якісь особливості чи характеристики. Тому незмінно популярними лишаються “чарівні та добрі, які всім подобаються”, “сірі мишки”, “стійкі та винахідливі”. Але цього замало. Для захоплюючої історії знадобляться яскраві живі герої. Адже коли читач починає читати про N-ну “стійку та винахідливу” стає нудно.

Зазвичай я починаю з імені. Яке обереш ти: промовисте, що буде повідомляти про характер героя, чи звичайне? Вигадаєш чи знайдеш у рідкісних джерелах? Можливо, воно буде співзвучне імені відомої людини чи твого знайомого, з якого малюєш образ. В будь-якому разі, це перше, що треба записати.

Далі докладно пройдися по зовнішності. Ось декілька підказок:

• Вік
• Зріст
• Статура
• Колір шкіри
• Колір волосся, його довжина
• Колір та форма очей
• Форма голови
• Форма губ, вух, щелепи тощо
• Родимки, пігментні плями
• Якісь фізичні вади, шрами. Якщо вони є, то непогано знати, де персонаж їх здобув

Характер

Чи доводилося тобі читати або дивитися Гаррі Поттера? Пам’ятаєш, як в одній з частин Дамблдор проводив дослідження Волдеморта, поринаючи у спогади про нього? Дамблдор робив це для того, щоб зрозуміти як думав злий чарівник, у що він вірив, що робив та які кроки міг зробити в подальшому.

Тобі належить зробити приблизно те саме щодо свого персонажа.

Ти як автор маєш писати про людей, яких добре розумієш. Прообразами можуть стати рідні, друзі чи навіть ти сама/сам. Але якщо герой чи героїня повністю вигадані, тут не обійтись без дослідження:

• Де персонаж виріс?
• Як його виховували?
• Як він реагував на світ?
• Як світ сприймав його?
• Які знакові події вплинули на характер чи поведінку?
• Його кредо чи улюблений вираз.

Джерелами інформації можуть бути книги та фільми, біографії відомих особистостей, консультації з фахівцями, відкриті джерела в інтернеті, штучний інтелект.

NB Якщо у тебе є ще якісь джерела, буду вдячна за доповнення в коментарях 😉

Недолік або слабкість

Спокуса зробити з головного персонажа такого собі шляхетного лицаря без страху та докору, грізного та ніжного одночасно, завжди дуже велике. Те саме й щодо героїні – вона неодмінно має бути скромною красунею та розумницею, доброю та привітною, стійкою до бід, такою собі діснеївською Попелюшкою.

Та існує ціла купа причин, чому цього не варто робити. Ось декілька з них:

• Ідеальність не викликає довіри
• В кожної людини є темна сторона, і читач шукає в улюбленому героєві паралелі з собою
• Боротьба персонажа з самим собою набагато цікавіша
• В автора є більше можливостей зобразити комедійні чи саркастичні моменти в історії

Окремо варто виділити персонажів, які начебто є скупченням недоліків чи то негативу. Це герой-одинак персонаж, який протиставляє себе світу. Останнім часом саме такі персонажі стали найбільш цікавими – травмовані, колючі, проте незламні та принципові. Ті, що міняють світ під себе без зайвого розголосу та пафосу, просто тому, що вважають щось правильним.

Отже, недолік може бути лише один, а може й цілий вінегрет, та в будь-якому разі він/вони має впливати на розгортання сюжету. Заважати, а може й допомагати персонажу чи його оточенню.

NB В процесі написання статті захотілося розробити чек-ліст на тему недоліків. Як дивишся на це? Чи потрібен такий чек-ліст?

Чого хоче? / Чого потребує?

І на сам кінець два сюжето-творні питання.

Чого хоче персонаж? Людей без бажань не існує. Навіть якщо це просто зазирнути у холодильник, щоб знайти щось смачненьке. У тебе, як автора, повинно бути розуміння того, що рухає твоїм героєм, спонукає його до дій.

Чого потребує персонаж? А тепер подумай над тим, що йому насправді потрібно, щоб зрости над собою? А ось відповідь на це питання рухає не твоїм героєм, а сюжетом в цілому.

Хочу для прикладу взяти одну з моїх книг "Неправильна Білосніжка". Головна героїня хоче роботу "не бий лежачого", але її сутність сумлінної, допитливої та амбіційної жінки вимагає досягання вершин бізнесу. 

Й доки на обидва питання не буде одна й та сама відповідь, історія не завершиться.

Отже…

Щоб створити персонажа, який не просто сподобається читачеві, а й стане незабутнім, важливо дати йому не лише зовнішність та характеристики, а й глибину. Відобразити не лише сильні, а й слабкі сторони, показати його внутрішні конфлікти та бажання. Персонаж повинен бути живим, з реальними емоціями, мотивацією та слабкостями. Важливо, щоб він не був ідеальним, бо саме недоліки роблять його схожим на реальну людину, з якою читач може ототожнити себе. Від ретельного опрацювання характеру персонажа залежить, чи зможе він затриматися в пам’яті читача, чи стане для нього більше, ніж просто частина сюжету. Тому, створюючи персонажа, обов’язково враховуй його історію, мотивацію та розвиток, бо саме це дозволить читачу пізнати його по-справжньому.

Обов’язково підписуйся на мій блог, щоб не пропустити нові цікаві публікації та тему письменства.

До зустрічі на друкованих сторінках!

Позначки: персонажяк створити персонажа