Всім нам відоме поняття “муки творчості”, якими часто страждають новачки у письменництві, а іноді і досвідчені автори. Як мені здається, в буревії почуттів, що охоплюють людину під час “мук” чимало перебільшень, які властиві тонкій натурі творця. А витікають вони з невпевненості в собі. Тому питання “як повернути натхнення” стає нав’язливою ідеєю.
Я не кажу, що ступор та відсутність натхнення – це міф. Сама я багато разів сиділа перед порожнім екраном. Багато разів писала та відкидала одну й ту саму фразу. Малесенький діалог міг народжуватися цілий день. Днями прокручувала епізод в голові, шукаючи для нього влучне завершення…
Але було й таке, що наче знаю, що повинно відбутися далі, і навіть слова потрібні крутяться в голові, але я відкладаю роботу, займаючись чим завгодно, окрім написання книги. Посилаюсь на нестачу часу. Або взагалі відкидаю роботу, бо, бачте, слабка вона виходить. Роблю все це не тому, що якась дуже примхлива, не тому, що мені начхати на читачів, які чекають продовження, чи корона тисне, сповільнюючи кровообіг. Як я вже писала, підґрунтя для такої поведінки невпевненість.
Збережи в Pinterest (або додай в закладки) цю сторінку: Я буду оновлювати публікацію, тому обов’язково закріпи її та збережи на дошці Pinterest. Таким чином ти зможеш повертатися до цієї статті пізніше.
Страх vs Бажання
Я закрита та дуже вразлива людина. Пишу це не для того, щоб пожалітися, а тому що ми з тобою відверто говоримо. Можливо, ці риси характеру властиві і тобі, тоді ти точно зрозумієш те, що я хочу донести.
В моєму серці два почуття протидіють одне одному:
- Страх відкриватися світу. Гадаю, що не відкрию великий секрет, якщо скажу, що твір – це “душа навиворіт” його автора. Тому важко не зважати на різку критику у свій бік. Це боляче. А тому у мене (і в тебе, напевне, також) є цей страх.
- З іншого боку існує непереборне бажання дарувати людям радість, передавати мудрість, прищеплювати добро… Й навіть просто розважати: чи то веселим жартом, чи то заплутаним сюжетом, чи навіть містичним страхом.
Здебільшого перемагає саме друге почуття, тому мені вдалося написати кілька історій, деякі з яких навіть отримали гарні відгуки. Але страх від цього нікуди не зник. А тому час від часу я поринаю у прокрастинацію. Втрачаю Потік. Застрягаю в ступорі.
Втім, я навчилася з цим боротися, розповім і тобі.
Маленьке досягнення та зворотній відлік
Я люблю методи тайм-менеджменту, бо їх можна використовувати в будь-якій сфері життя. Особливо раджу для творчості. Повір мені, це не обмежить тебе, а навпаки дасть більше свободи та вільного часу. Щоб раз і назавжди прибрати це питання з дискусійних, варто лише порахувати скільки часу витрачається на марні страждання…
Отже, тобі знадобиться таймер. Це може бути спеціальний застосунок зі зворотнім відліком часу за технікою “помодоро” або вінтажний пісочний годинник. Втім, для початку підійде вбудований таймер в твоєму телефоні. Головне не відкладати експеримент, він не займатиме багато часу (звісно, якщо ти не вирішиш цього зробити).
Як я писала на початку цієї публікації творчий процес вважається складним, бо начебто залежить виключно від якихось зовнішніх обставин – натхнення. Невідомо, коли те натхнення з’явиться та скільки часу та зусиль буде зрештою витрачено.
Диво маленьких справ
Наш мозок працює дуже раціонально, не бажаючи витрачати багато енергії. І великі справи, тим паче без строків закінчення, виснажують. Якщо простіше – більшості людей комфортно працювати з 9 до 18 та виконувати прості зрозумілі дії.
Отже два основним правила, що допоможуть мозку впоратися зі ступором в творчому процесі:
- Проста дія (маленький крок)
- Чітко окреслений час (томат)
Обґрунтування ефективності маленьких справ та звичок занадто довгий процес для моєї невеличкої публікації. Якщо цікаво, раджу прочитати книгу Стівена Гайза “Маленькі кроки до великих результатівMINI-звички – MAXI-результати”. А от саму методику опишу: будь-яку справу, що тобі треба виконати, необхідно розбити на мізерні задачі. Наприклад, якщо ти пишеш книгу, то тобі щодня необхідно сісти за стіл, або взяти гаджет, та відкрити програму, в якій ти зазвичай працюєш. Все. Щиро похвали себе за виконану роботу. Більше робити не обов’язково. Але можна)
Таймер в роботі письменника
Тепер про техніку “Помодоро” швиденько розповім. Її ще у 80х роках ЧЧ сторіччя вигадав Франческо Чірілло. Суть техніки в тому, щоб чергувати блоки зосередження на задачі та відпочинок. Робочий відрізок триває 25 хвилин, а потім 5 хвилин відпочинку. Після чотирьох робочих відрізків потрібно зробити “велику перерву” 15 хвилин. Із власного досвіду скажу, що тривалість робочих відрізків може коливатися у межах 15-45 хвилин – залежить від твоєї посидючості та наявного часу. Якщо часу небагато, то робочі відрізки повинні бути коротшими (хай там як парадоксально це не виглядає).
Тепер про сам процес концентрації. Під час роботи не відволікайся: ані дзвінки, ані діти чи тварини, ані соціальні мережі не повинні тебе турбувати. З іншого боку відпочинок повністю присвяти розвантаженню: встань з-за столу, сходи в туалет, випий води, зроби швидкий телефонний дзвінок або кілька присідань.
З особистого досвіду скажу, що це важче, ніж здається на перший погляд. Особливо, якщо є прогалини в сюжеті. Коли я тільки впроваджувала техніку в письменницьку діяльність, мені фізично важко було всидіти на місці. З боку це, мабуть виглядало кумедно: руки зависають над клавіатурою, а потім починають тягнутися до телефону. Аж раптом я відсмикую себе і починаю далі писати. А потім раптом підскакую, щоб в наступну мить знову впасти на крісло й з розлюченим писком та тихими прокльонами знову повернутися до письма… Це все була моя боротьба з внутрішніми відволіканнями.
Зрештою, я взяла за норму чотири “томати” – це приблизно дві години роботи. Але, якщо в мене справді немає часу, програмою мінімум залишається відкрити застосунок і похвалити себе за це. Щодня.
З іншого боку, коли в мене є час, а в процесі роботи напало натхнення, я забуваю про таймер, повністю поринаючи в Потік.
Чого і тобі бажаю!
Не забувай зберігати цю статтю, ділитися нею з друзями. Також запрошую підписатися на оновлення. Так ти не пропустиш нові цікаві публікації та доповнення старих статей.
До зустрічі на друкованих сторінках!
