Як не втрачати себе під час війни та змін: 5 дієвих способів

Життя під час війни — це постійний виклик. Щоденні новини, повітряні тривоги, необхідність приймати складні рішення, змінювати місце проживання, розлучатися з близькими та пристосовуватися до нових реалій… Усе це виснажує не лише фізично, а й емоційно. Як не втратити себе під час війни? Як зберегти внутрішню рівновагу, коли світ навколо руйнується? Я шукала відповіді на ці питання й тепер ділюся тим, що допомагає мені триматися.

Всі описані труднощі я відчула на собі: Бомбардування Харкова у лютому-березні 2022, батьки в окупації, виїзд з рідного міста, поневіряння по знайомих та родичах й нове повернення додому, де щодня обстріли, й тривоги тривають днями, але рідне все до останнього камінчиками. Останній удар під дих – мобілізація чоловіка. Щодня я проходжу через втому, втрату мотивації, відчуття, що моє життя більше не належить мені. Але я добре знаю, як знайти опору в складні часи.

Збережи в Pinterest (або додай в закладки) цю сторінку: Я буду оновлювати цю публікацію, тому обов’язково закріпи її та збережи на дошці Pinterest. Таким чином ти зможеш повертатися до цієї статті пізніше.

З цією статтею ти можеш ознайомитися у формі подкасту. Посилання на запис шукай під основним текстом.

1. Прийняти, що зміни неминучі

Ми часто чіпляємося за минуле, намагаємося втримати звичний порядок речей. Але життя після 24 лютого вже ніколи не буде таким, яким було раніше. Це невимовно сумно, але неминуче.

Прийняття цієї реальності допомагає не витрачати сили на боротьбу з тим, що ми не можемо змінити. Звісно відмахнутися від всього болю, що існує в нашому житті, не вийде, та й не треба цього робити. Важливо дозволити собі відчути й пережити всі емоції: страх, злість, тугу. Не придушуй їх — це лише погіршить стан. Говори про свої почуття, пиши про них, плач, якщо потрібно. Проживи цей біль, щоб рухатися далі.

Коли у травні 2022 ми опинилися у селищі на Житомирщині, я відчула спокій. Тут було чутно лише далеке відлуння вибухів, до якого ми вже так звикли у Харкові. Проте наступного дня я захвилювалася через те, що лунають вони доволі часто. В новинах про наступ з півночі не йшлося, тому я вийшла надвір й стала чекати чергового “обстрілу”. Та виявилося, що цей звук видає брезентове покриття вантажівки, яка стояла напроти вікон будівлі, в яку ми заселилися. Я розплакалася і розсміялася одночасно від полегшення та усвідомлення того, наскільки порушилося моє сприйняття.

2. Визначити свої «якорі»

Що робить тебе тобою?

Твої “якорі” можуть бути вже сформовані в процесі життя, або можна створити їх свідомо, зробивши ревізію цінностей.

У кожного цінності будуть свої:

  • родина, друзі;
  • робота чи власна справа;
  • творчість, хобі;
  • особиста міся чи мрія;
  • улюбленці;
  • волонтерство…

Навіть якщо здається, що світ руйнується, у тебе є щось, заради чого варто жити. Визнач свої опори й нагадуй собі про них щодня.

Найважче для мене зараз — вранці підняти себе з ліжка. Хочеться сховатися під ковдрою від усього світу, від усіх проблем. Однак мене кличуть моя сім’я, письменство, улюблені ритуали, люди, яким я не байдужа. Бажання допомагати їм тримає мене на плаву…

3. Давати собі час на відпочинок

У важкі часи не намагайся бути продуктивною 24/7. Це питання виживання. Важливо дозволяти собі втомлюватися, відпочивати, робити паузи. Якщо відчуваєш, що не можеш щось зробити зараз — це не означає, що ти слабка. Це означає, що ти жива людина.

Головний ресурс відновлення — це сон. Намагайся дотримуватися режиму, приймати вітаміни (особливо магній і вітаміни групи B).

Також не забороняй собі радіти, мотивуючи тим, що комусь зараз набагато важче, ніж тобі. Війна не означає, що ти повинна жити лише болем. Користуйся будь-якою можливістю наповнити себе позитивними емоціями, робити те, що приносить задоволення — це твій ресурс для боротьби.

Проблеми зі сном — перша моя реакція на стрес. Мені весь час хочеться спати, але коли приходить час іти до сну, втома кудись дівається, важкі думки лізуть у голову, “геніальні ідеї” бомбардують свідомість, з’являються “невідкладні справи”, які раніше були забуті.
В таких випадках краще встановити графік сну, а щоб вигнати “зайве” з голови використовую медитації та дихальні вправи із застосунку BetterMe, він повністю безкоштовний і має різноманітні функції.

4. Будувати своє «тут і зараз»

Навіть якщо світ здається нестабільним, ми завжди можемо створити власний острівець безпеки:

  • маленькі ритуали, рутина (чашка кави вранці, прогулянка, читання);
  • звички, що дають відчуття контролю;
  • кризовий план, щоб зменшити загрозу чи уникнути найстрашніших наслідків;
  • власне «місце сили» навіть у складних умовах.

Це допоможе відчути впевненість і повернути собі контроль над життям.

Ритуали, звички та планування — окрема велика тема в моїх захопленнях. Не тільки під час війни, а й до того у кризових ситуаціях я завжди зверталася до цих методів, щоб стабілізуватися, оскільки за природою я людина дуже нестабільна та імпульсивна. А це саме те, що дозволяє відчути “землю під ногами”.

5. Не боятися просити про допомогу

Якщо тобі важко — звертайся по допомогу. До друзів, психологів, громади — це нормально. Ми не повинні бути сильними наодинці. Війна навчила нас гуртуватися, підтримувати одне одного, і це одна з тих змін, яка робить нас непереборними.

Хоч я і раджу це, розумію, що скористаються порадою далеко не всі. Чимало людей або занадто незалежні, або сором’язливі, або бояться виказати слабкість. Для вас існують анонімні служби психологічної підтримки (у тому ж Mental Health), всілякі застосунки, які дозволяють скористатися послугами чи отримати допомогу з мінімумом сторонньої участі, навіть чат зі штучним інтелектом не тільки допоможе вирішити проблему, а й підтримає психологічно.

Отже…

Триматися під час війни — це не про ігнорування болю, а про знаходження опори навіть серед хаосу. Це про прийняття змін, турботу про себе та готовність відпускати те, що вже не працює, і шукати новий шлях.

Чи вдається тобі справлятися з викликами? Що допомагає тобі триматися? Чи ти потребуєш допомоги? Поділися в коментарях — разом ми сильніші!

📌 Якщо цей допис був тобі корисним, підтримай мій блог — поширюй його серед друзів. ❤️


Share